1. Словник української мови в 11 томах

ломачка

ЛОМА́ЧКА, и, ж. Зменш. до лома́ка.

Почали Ворони кидати ломачки і швидко накидали таку купу, що зовсім заткала вхід до печери (Фр., IV, 1950, 116);

*У порівн. Соломія.. витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка (Коцюб., І, 1955, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломачка — лома́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ломачка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. ломачка — -и, ж. Зменш. до ломака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ломачка — ЛОМА́ЧКА, и, ж. Зменш. до лома́ка. І ломачка, і тріска, мов кораблі, пропливли перед зором здовж і зникли (У. Самчук); Один суб'єкт намагається розколоти металічний диск, торохкаючи по ньому ломачкою (В. Барка); Він хапає ломачку, хоче її відкинути, та раптом передумує (В. Лис). Словник української мови у 20 томах
  5. ломачка — Ломачка, -ки ж. ум. отъ ломака. Словник української мови Грінченка