1. Словник української мови в 11 томах

ломаччя

ЛОМА́ЧЧЯ, я, с.

1. Збірн. до лома́чка.

Поки спинив Вернидуб канонаду, покотом лягло шість козаків та ще ломаччям з возів та турів п’ять було ранено (Стар., Облога.., 1961, 67);

Казав [Івась], що він набере і груддя у пазуху, і цегли в кишені, і ломаччя у руки… (Мирний, IV, 1955, 12).

2. Те саме, що хмиз.

Затріщало сухе ломаччя під ногами втікачів (Фр., VIII, 1952, 368);

Повернувся [Чумак] з оберемком ломаччя і.. заходився роздмухувати в грубі вогонь… (Речм., Весн. грози, 1961, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломаччя — ломаччя (17) — хмиз; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. ломаччя — лома́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. ломаччя — див. залишок; хмиз Словник синонімів Вусика
  4. ломаччя — -я, с. 1》 Збірн. до ломачка. 2》 Те саме, що хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ломаччя — ЛОМА́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до лома́ка. Поки спинив Вернидуб канонаду, покотом лягло шість козаків та ще ломаччям з возів та турів п'ять було ранено (М. Старицький); В тій хвилі посипалося на них градом каміння та ломаччя, посипалися мушкетні стріли (А. Словник української мови у 20 томах
  6. ломаччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю. Словник синонімів української мови
  7. ломаччя — Лома́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ломаччя — Ломаччя, -чя с. соб. отъ ломака 1. Словник української мови Грінченка