1. Словник української мови у 20 томах

лопушняк

ЛОПУШНЯ́К, а, ч., діал.

1. род. а́. Лопух (у 1 знач.).

Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник).

2. род. у́. Зарості лопуха.

З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопушняк — лопушня́к 1 іменник чоловічого роду лопух — одна рослина лопушня́к 2 іменник чоловічого роду зарості лопуха Орфографічний словник української мови
  2. лопушняк — ч., діал. 1》 род. -а. Лопух (у 1 знач.). 2》 род. -у. Зарості лопуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопушняк — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Словник синонімів української мови
  4. лопушняк — ЛОПУШНЯ́К, ч., діал. 1. род. а́. Лопух (у 1 знач.). Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Тют., Вир, 1960, 238). 2. род. у́. Зарості лопуха. З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (Кол., Терен.., 1959, 9). Словник української мови в 11 томах