лопушняк
ЛОПУШНЯ́К, ч., діал.
1. род. а́. Лопух (у 1 знач.).
Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Тют., Вир, 1960, 238).
2. род. у́. Зарості лопуха.
З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (Кол., Терен.., 1959, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лопушняк — лопушня́к 1 іменник чоловічого роду лопух — одна рослина лопушня́к 2 іменник чоловічого роду зарості лопуха Орфографічний словник української мови
- лопушняк — ч., діал. 1》 род. -а. Лопух (у 1 знач.). 2》 род. -у. Зарості лопуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лопушняк — ЛОПУШНЯ́К, а, ч., діал. 1. род. а́. Лопух (у 1 знач.). Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник). 2. род. у́. Зарості лопуха. З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- лопушняк — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Словник синонімів української мови