лопушок
ЛОПУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до лопу́х 1.
Злякалась Миша та притьмом Поміж травою, лопушком З переполоху почухрала (Гл., Вибр., 1951, 26);
Молодий лопушок з трудом розправляв своє зелене вушко (Донч., VI, 1957, 497).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лопушок — лопушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лопушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до лопух 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лопушок — ЛОПУШО́К, шка́, ч., розм. Зменш.-пестл. до лопу́х 1. Злякалась Миша та притьмом Поміж травою, лопушком З переполоху почухрала (Л. Глібов); Молодий лопушок з трудом розправляв своє зелене вушко (О. Донченко); В грудку встромлений патрон, заткнутий згорнутим лопушком (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- лопушок — Лопушо́к, -шка́ м. ум. отъ лопух. Словник української мови Грінченка