лопушок

ЛОПУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до лопу́х 1.

Злякалась Миша та притьмом Поміж травою, лопушком З переполоху почухрала (Гл., Вибр., 1951, 26);

Молодий лопушок з трудом розправляв своє зелене вушко (Донч., VI, 1957, 497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопушок — лопушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лопушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до лопух 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопушок — ЛОПУШО́К, шка́, ч., розм. Зменш.-пестл. до лопу́х 1. Злякалась Миша та притьмом Поміж травою, лопушком З переполоху почухрала (Л. Глібов); Молодий лопушок з трудом розправляв своє зелене вушко (О. Донченко); В грудку встромлений патрон, заткнутий згорнутим лопушком (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. лопушок — Лопушо́к, -шка́ м. ум. отъ лопух. Словник української мови Грінченка