1. Словник української мови у 20 томах

лоскотатися

ЛОСКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок., розм.

Лоскотати один одного.

Ось і хлопці .. Підбігають, здоровкаються, щипаються, лоскочуться... (Панас Мирний);

Вони борюкалися завзято, лоскоталися, Маринка верещала, аж, сполохана, заглянула з кухні Ірина Михайлівна (Ю. Мушкетик);

// безос. Про відчуття лоскотного подразнення де-небудь.

Очі в неї, голосок – аж в душі лоскочеться... (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоскотатися — лоскота́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лоскотатися — -очуся, -очешся, недок., розм. Лоскотати один одного. || безос. Про відчуття лоскотного подразнення де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоскотатися — ЛОСКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок., розм. Лоскотати один одного. Ось і хлопці.. Підбігають, здоровкаються, щипаються, лоскочуться… (Мирний, І, 1954, 217); // безос. Про відчуття лоскотного подразнення де-небудь. Очі в неї, голосок — аж в душі лоскочеться… (Тич., Комунізму далі.., 1961, 44). Словник української мови в 11 томах