лотос

ЛО́ТОС, а, ч.

Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками та їстівними плодами.

Лотоса квіти блакитні, в'янучи, гнулись додолу (Леся Українка);

І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, як факір (Л. Костенко);

Вони жили в рожевому будинку. До вікон зазирали лотоси. Також рожеві, тільки трохи світліші (І. Карпа);

* У порівн. Не уміє назвати почуття свого Ларта-діва .. Дрімало [кохання] в серці її у пуп'янок стулене. Як лотос рожевий у заводях рідних під водою дрімає (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лотос — ло́тос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лотос — -а, ч. Південна водяна рослина родини лататтєвих із великими красивими квітками та їстівними плодами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лотос — ло́тос (грец. λωτός) рід водяних багаторічних трав’янистих рослин родини лататтєвих. Мають великі красиві квітки. Л. горіхоносний культивують заради їстівних кореневищ і насіння. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лотос — Ло́тос, -са; ло́тоси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лотос — ЛО́ТОС, а, ч. Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками й їстівними плодами. Лотоса квіти блакитні, в’янучи, гнулись додолу (Л. Укр., І, 1951, 424); Летить [соловей] на зиму в теплі краї, Може, там добре: лотоси, пальми… (Дор., Літа.., 1957, 21). Словник української мови в 11 томах
  6. лотос — (грец.) Водяна рослина, зображення листя й квітів якої використовувалися для створення декоративного мотиву, форми капітелей. Часто вживалася митцями Стародавнього Єгипту. Архітектура і монументальне мистецтво