лотос
ЛО́ТОС, а, ч.
Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками та їстівними плодами.
Лотоса квіти блакитні, в'янучи, гнулись додолу (Леся Українка);
І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, як факір (Л. Костенко);
Вони жили в рожевому будинку. До вікон зазирали лотоси. Також рожеві, тільки трохи світліші (І. Карпа);
* У порівн. Не уміє назвати почуття свого Ларта-діва .. Дрімало [кохання] в серці її у пуп'янок стулене. Як лотос рожевий у заводях рідних під водою дрімає (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лотос — ло́тос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лотос — -а, ч. Південна водяна рослина родини лататтєвих із великими красивими квітками та їстівними плодами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лотос — ло́тос (грец. λωτός) рід водяних багаторічних трав’янистих рослин родини лататтєвих. Мають великі красиві квітки. Л. горіхоносний культивують заради їстівних кореневищ і насіння. Словник іншомовних слів Мельничука
- лотос — Ло́тос, -са; ло́тоси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лотос — ЛО́ТОС, а, ч. Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками й їстівними плодами. Лотоса квіти блакитні, в’янучи, гнулись додолу (Л. Укр., І, 1951, 424); Летить [соловей] на зиму в теплі краї, Може, там добре: лотоси, пальми… (Дор., Літа.., 1957, 21). Словник української мови в 11 томах
- лотос — (грец.) Водяна рослина, зображення листя й квітів якої використовувалися для створення декоративного мотиву, форми капітелей. Часто вживалася митцями Стародавнього Єгипту. Архітектура і монументальне мистецтво