1. Словник української мови у 20 томах

лоток

ЛОТО́К, тка́, ч.

1. Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці.

Полудень розплескав по базару болото й спочив біля гарячого самовару на лотку (Б. Антоненко-Давидович);

Якось я йшла й побачила лоток зі срібними прикрасами й подумала, що треба купити подарунок хрещениці (Г. Пагутяк);

До майданчика, що був облаштований під їдальню, сповзалися сонні митці, ставали в чергу до лотка із пивом (І. Роздобудько).

2. Дошка з бортами або такої форми металева посудина, яку використовують для розкладання чого-небудь.

На екранах осцилографів пульсують кривулясті лінії; з вихідних пристроїв у лоток аналізатора сипляться бланки аналізів (М. Дашкієв);

Андрiй Коваленко .. брав з розкритого металевого лотка довгий снарядний патрон i хвацько засилав його в чорний отвiр казенної частини (П. Загребельний).

3. рідко. Те саме, що лоті́к 1.

З гори, де мала розпочатись рубка лісу, на височенних козлах було прокладено .. вниз довгий з товстого бруса лоток (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоток — лото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лоток — -тка, ч. 1》 Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці. 2》 Дошка з бортами або такої форми металева посудина, що використовується для розкладання чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що лотік 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоток — 1. рундук, ятка, див. кіоск 2. це у млині Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоток — ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І. Словник синонімів української мови
  5. лоток — ЛОТО́К, тка́, ч. 1. Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці. Одного разу Саїд здалеку звернув увагу на лоток морозивника (Ле, Міжгір’я, 1953, 303); Лунали вигуки продавців різних ласощів... Словник української мови в 11 томах
  6. лоток — Трикутна частина поперечного склепіння у вигляді напівциліндричної поверхні, що пересічена двома взаємно перпендикулярними площинами і спирається на горизонталь стіни (порівн. розпалубка). Архітектура і монументальне мистецтво