лоцман

ЛО́ЦМАН, а, ч.

1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу і т. ін.

Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко);

На борт прибув наш лоцман. Він зайняв місце на капітанському містку (П. Загребельний);

І завжди великому кораблеві прокладають фарватер лоцмани (Р. Іваничук);

Джон Манглс не взяв лоцмана; він чудово знав це річище, і ніхто не зміг би краще за нього провести судно по заломах річки Клайд (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

2. Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави й великих риб, головним чином акул.

Лоцман поширений у всіх тропічних і субтропічних морях, улітку інколи проникає в помірні води (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоцман — ло́цман іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лоцман — -а, ч. 1》 Провідник суден, добре обізнаний із навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. 2》 Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, перев. акул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоцман — Стерник, див. рульовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоцман — ло́цман (голл. loodsman) особа, добре знайома з умовами плавання в певному районі моря, річки, порту тощо. В обов’язки Л. входить проводження суден у межах цього району. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лоцман — Обізнаний з припортовою акваторією моряк, який проводить судна через складні для навігації ділянки, напр., вхідні канали до порту. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лоцман — Ло́цман, -на; -мани, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лоцман — ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. лоцман — Ло́цман, -на м. Лоцманъ. Дещо, 77. Словник української мови Грінченка