1. Словник української мови в 11 томах

лоцман

ЛО́ЦМАН, а, ч.

1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо.

Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор., І, 1957, 397);

Обережно проведений лоцманом через неширокий прохід між підводним камінням, він [теплохід] зайшов у тиху бухту (Собко, Скеля.., 1961, 7).

2. Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, головним чином акул.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоцман — ло́цман іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лоцман — -а, ч. 1》 Провідник суден, добре обізнаний із навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. 2》 Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, перев. акул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоцман — Стерник, див. рульовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоцман — ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу і т. ін. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко); На борт прибув наш лоцман. Словник української мови у 20 томах
  5. лоцман — ло́цман (голл. loodsman) особа, добре знайома з умовами плавання в певному районі моря, річки, порту тощо. В обов’язки Л. входить проводження суден у межах цього району. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лоцман — Обізнаний з припортовою акваторією моряк, який проводить судна через складні для навігації ділянки, напр., вхідні канали до порту. Універсальний словник-енциклопедія
  7. лоцман — Ло́цман, -на; -мани, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лоцман — Ло́цман, -на м. Лоцманъ. Дещо, 77. Словник української мови Грінченка