лошачий

ЛОША́ЧИЙ, а, е.

Належний лошаті.

Кілька татар довгими вузькими пасами, вирізаними з нечиненої лошачої шкіри-сириці, зв'язали руки Іваникові і Рожкову (В. Малик);

Чомусь спливло на пам'ять село, запряжена у воза кобила, великий лошак, що плентається за возом, дуже часто відстає, а то й зупиняється зовсім, задере свою лошачу галову й дивиться кудись (Ю. Мушкетик);

В одчинене вікно долинало тонесеньке лошаче іржання (І. Білик).