лошачок
ЛОШАЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до лоша́к.
Устина Гординська з дочкою запрягла свого лошачка й поїхала на поле (С. Чорнобривець);
// Те саме, що лоша́тко.
Хлопчик років дванадцяти закричав тоненьким радісним голосом. – Дядьку Андрію! Красолька лошачка привела! (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Хлопці будуть, як лошачки, то перебігати діда, то лишатися далеко позаду (В. Стефаник);
Марина Миронівна Ярмоленко саме вичитувала синів, що, захекані, мов грайливі лошачки, прибігли з футбольного матчу (Микита Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лошачок — лошачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лошачок — див. кінь Словник синонімів Вусика
- лошачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до лошак. || Те саме, що лошатко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лошачок — ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Словник синонімів української мови
- лошачок — Лошачо́к, -чка́, -чко́ві, на -чку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лошачок — ЛОШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до лоша́к. Устина Гординська з дочкою запрягла свого лошачка й поїхала на поле (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11); // Те саме, що лоша́тко. Хлопчик років дванадцяти закричав тоненьким радісним голосом. — Дядьку Андрію!... Словник української мови в 11 томах
- лошачок — Лошачо́к, -чка м. ум. отъ лошак. Словник української мови Грінченка