1. Словник української мови в 11 томах

лошачок

ЛОШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до лоша́к.

Устина Гординська з дочкою запрягла свого лошачка й поїхала на поле (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11);

// Те саме, що лоша́тко.

Хлопчик років дванадцяти закричав тоненьким радісним голосом. — Дядьку Андрію! Красолька лошачка привела! (Тют., Вир, 1964, 113);

*У порівн. Реготався.. він [Петрусь], як лошачок (Григ., Вибр., 1959, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лошачок — лошачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лошачок — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. лошачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до лошак. || Те саме, що лошатко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лошачок — ЛОШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до лоша́к. Устина Гординська з дочкою запрягла свого лошачка й поїхала на поле (С. Чорнобривець); // Те саме, що лоша́тко. Хлопчик років дванадцяти закричав тоненьким радісним голосом. – Дядьку Андрію!... Словник української мови у 20 томах
  5. лошачок — ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Словник синонімів української мови
  6. лошачок — Лошачо́к, -чка́, -чко́ві, на -чку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лошачок — Лошачо́к, -чка м. ум. отъ лошак. Словник української мови Грінченка