лудильний
ЛУДИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до лудження.
Цинкувальний та лудильний заводи на Катеринославщині були у власності П. Немировського (з наук.-попул. літ.);
Лудильні ванни повинні бути захищені від потрапляння до них вологи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me