лудильний

ЛУДИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до лудження.

Цинкувальний та лудильний заводи на Катеринославщині були у власності П. Немировського (з наук.-попул. літ.);

Лудильні ванни повинні бути захищені від потрапляння до них вологи (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лудильний — луди́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лудильний — -а, -е. Стос. до лудження. Лудильний цех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лудильний — ЛУДИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лудження. Лудильний цех. Словник української мови в 11 томах