1. Словник української мови у 20 томах

лужечок

ЛУЖЕ́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до луг¹.

Ой у лісі, у лужечку терен процвітає (з народної пісні);

Сестра як вийшла за ворота – всі луги й лужечки зацвіли (А. Малишко);

Лужечок з травами нежатими Останні промені навскіс. І цвинтарик, де я лежатиму, обнявши корені беріз... (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лужечок — луже́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лужечок — -чка, ч. Пестл. до луг I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лужечок — ЛУЖЕ́ЧОК, чка, ч. Пестл. до луг¹. Було не вити гнізда у лужечку, Було звити гніздо у гаєчку (Нар. лірика, 1956, 76); Сестра як вийшла за ворота — всі луги й лужечки зацвіли (Мал., Чотири літа, 1946, 186). Словник української мови в 11 томах