лускання

ЛУ́СКАННЯ, я, с.

Дія за знач. лу́скати.

В гуркоті зливається виск вітру, виття собак, рідкі зойки людей, тріск і гук падаючих стін, і плямкання полум'я, і лускання шибок, і ляскіт заліза (В. Винниченко);

Із каламутно-золотавої хмари куряви вирвалась дзвінка пісня. Лускання бича немов підгонило її вперед (Н. Королева);

Десь уже близько 12-ї години ночі, коли коритари двокласової були набиті парубками та дівчатами і тріщали з усіх боків од лускання насіння, .. вирішили почати мітинг (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лускання — лу́скання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лускання — -я, с. Дія за знач. лускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лускання — ЛУ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. лу́скати. Луна від пострілів десь праворуч здавалася тепер далеким лусканням ілюмінаційних ліхтариків маскарадних (Ле, Мої листи, 1945, 117). Словник української мови в 11 томах