лускатий

ЛУСКА́ТИЙ, а, е.

1. Укритий лускою (у 1 знач.).

Легесенькі гребені хвиль набігають один за одним і тихенько лоскочуть щуку по боках, по м'якім, лускатім животі (І. Франко);

Алі з жахом побачив перед собою скляні очі змії, її світло-жовте лускате черево (Ю. Логвин);

Українська луската порода коропа створена методом відтворювального схрещування малолускатих і лускатих коропів галицького походження (з наук. літ.);

// у знач. ім. луска́ті, тих, мн. Ряд плазунів, до якого належать змії та ящірки.

Змії – річкові, морські, пустельні й лісові – належать до підряду плазунів ряду лускатих (В. Чемерис).

2. Який зовні нагадує луску риб, ящірок і т. ін; лускоподібний.

Наче рідко нанизані чотки, чорніли журавлі в лускатих хмаринках (З. Тулуб);

Від шолома тягнувся гнучкий металевий лускатий кабель (М. Дашкієв);

Вони жили далеко, за Розкатом. Од нас іти проз Задихальний Яр. У них криниця під дашком лускатим і добра хата вікнами в базар (Л. Костенко);

На тiлi пiд час походу поверх одежi носили лускатий або кiльчастий бронзовий панцир, перехоплений у поясi не дуже широким шкiряним ремiнцем (В. Рубан);

* У порівн. З набережної Тарас поглянув знову на Академію, на широченну й немов лускату річку (Василь Шевчук).