лусонути
ЛУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.,кого, що, фам.
Підсил. до лу́снути 3.
Цілий вік вони [гори] сваряться, На хвилину розбіжаться Мало-мало та з розгону Одна одну як лусоне (І. Манжура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лусонути — лусону́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- лусонути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
- лусонути — -ну, -неш, док., перех., фам. Підсил. до луснути 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лусонути — ЛУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., фам. Підсил. до лу́снути 3. Цілий вік вони [гори] сваряться, На хвилину розбіжаться Мало-мало та з розгону Одна одну як лусоне (Манж., Тв., 1955, 183). Словник української мови в 11 томах
- лусонути — Лусо́ну́ти, -ну, -неш гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282. Словник української мови Грінченка