лусочка
ЛУ́СОЧКА, и, ж.
Зменш. до луска́.
Золоті, фіолетові, оливкові кольори вигравали на линові, лусочка дрібненька, непомітна (В. Шкляр);
Віка заливає порошок окропом. У ньому плавають утоплі мушки, травинки, лусочки й таке інше (Любко Дереш);
Плоскотілка навесні з'являється дещо пізніше, ніж садовий павутинний кліщ, зимує під верхніми лусочками бруньок і під корою багаторічних пагонів (з наук. літ.);
Тяжка форма перебігу гіпотиреозу є крайнім проявом усіх властивих йому симптомів: значний набряк усього тіла; шкіра бліда, із жовтуватим відтінком, укрита лусочками (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лусочка — лу́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́сочки Орфографічний словник української мови
- лусочка — -и, ж. Зменш. до луска. || мн., мед. Вторинні морфологічні елементи шкірних висипів – пластинки, які складаються з відторгнених зроговілих клітин епідермісу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лусочка — ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́. Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97); Збудники летючої сажки вівса знаходяться під лусочками або .. на поверхні зерна (Колг. енц., ІІ, 1956, 452); При обробці ріпчастої цибулі.. Словник української мови в 11 томах
- лусочка — Лусочка, -ки ж. ум. отъ луска. Желех. Словник української мови Грінченка