1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лусочка

лу́сочка

-и, ж.

Зменш. до луска.

|| мн., мед. Вторинні морфологічні елементи шкірних висипів – пластинки, які складаються з відторгнених зроговілих клітин епідермісу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лусочка — лу́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́сочки Орфографічний словник української мови
  2. лусочка — ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́. Золоті, фіолетові, оливкові кольори вигравали на линові, лусочка дрібненька, непомітна (В. Шкляр); Віка заливає порошок окропом. Словник української мови у 20 томах
  3. лусочка — ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́. Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97); Збудники летючої сажки вівса знаходяться під лусочками або .. на поверхні зерна (Колг. енц., ІІ, 1956, 452); При обробці ріпчастої цибулі.. Словник української мови в 11 томах
  4. лусочка — Лусочка, -ки ж. ум. отъ луска. Желех. Словник української мови Грінченка