льотчик-винищувач
ЛЬО́ТЧИК-ВИНИ́ЩУВАЧ, ~а-~а, ч.
Водій літака-винищувача.
Ну, як це гордий реактивний льотчик-винищувач та стане винищувати комарiв? (О. Гончар);
Тут виступив наперед я: – .. Льотчик-винищувач Булатович. Після поранення прибув для проходження служби (В. Малик);
Може, чули: Ганс фон Шомбург, підполковник, відомий льотчик-винищувач? (Р. Самбук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льотчик-винищувач — льо́тчик-вини́щувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- льотчик-винищувач — льотчика-винищувача, ч. Водій літака-винищувача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льотчик-винищувач — ЛЬО́ТЧИК-ВИНИ́ЩУВАЧ (~ а — ~ а), ч. Водій літака-винищувача. Особливо відзначився льотчик-винищувач капітан Орест Пряхін, що один збив блискавичною атакою два літаки (Коч., II, 1956, 413). Словник української мови в 11 томах