льотчик-випробувач
ЛЬО́ТЧИК-ВИПРО́БУВАЧ, ~а-~а, ч.
Спеціально підготований пілот, що здійснює політ для перевірки якості літака.
Потім, уже по війні, загинув ще один брат, льотчик-випробувач (П. Загребельний);
Його батько був льотчик-випробувач. Загинув під час випробувань... (В. Нестайко);
Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Михайленко);
Міжнародний аеропорт “Сімферополь” буде носити ім'я кримськотатарського льотчика-випробовувача Амет-хана Султана (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me