1. Словник української мови у 20 томах

любленець

ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко.

Улюбленець.

Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів .. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М. Рильський);

Любленець індійського народу [півень], знаний там цей красень гребенястий, як провісник сонячного сходу, вічний символ радості і щастя (Д. Білоус);

Юрма гулюкала: “Великий цісар! Отець Риму! Любленець богів!” (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любленець — лю́бленець іменник чоловічого роду, істота улюбленець рідко Орфографічний словник української мови
  2. любленець — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. любленець — УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. Словник синонімів української мови
  4. любленець — ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Улюбленець. Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів.. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (Рильський, III, 1961, 15). Словник української мови в 11 томах