любленець
ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Улюбленець.
Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів.. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (Рильський, III, 1961, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любленець — лю́бленець іменник чоловічого роду, істота улюбленець рідко Орфографічний словник української мови
- любленець — див. коханий Словник синонімів Вусика
- любленець — ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Улюбленець. Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів .. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М. Словник української мови у 20 томах
- любленець — УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. Словник синонімів української мови