1. Словник української мови у 20 томах

любомудр

ЛЮБОМУ́ДР, а, ч., книжн., рідко.

Любитель філософії; філософ.

Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий .. І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі (Т. Шевченко);

Харчувався мандрівний любомудр тим, що випрошував на вулицях чи базарі (В. Чемерис);

Роздуми про грецького любомудра підбадьорювали мене (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любомудр — любому́др іменник чоловічого роду, істота книжн. Орфографічний словник української мови
  2. любомудр — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. любомудр — -а, ч., заст. Любитель філософії; філософ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. любомудр — ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М. Словник синонімів української мови
  5. любомудр — ЛЮБОМУ́ДР, а, ч., заст. Любитель філософії; філософ. Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий.. І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. любомудр — Любомудр, -ра м. Мудрецъ. Ти засвітив, любомудре, світоч правди, волі. Шевч. 237. Словник української мови Грінченка