любомудрість

ЛЮБОМУ́ДРІСТЬ, рості, ж., книжн., рідко.

Те саме, що філосо́фія.

Любомудрість і доброта серця негайно ввійдуть у протиріччя із прагненнями тих, хто жадає влади, – і такий любомудр буде негайно відторгнений, бо чіплятися за верхні щаблі суспільної драбини не в його характері (М. Руденко);

Любомудрість – як прагнення до знань і пошуку істини – стала не тільки способом життя, а й сенсом усього життя, покликанням для тих небагатьох, хто став філософами, а для всіх інших – фундаментом наукового світогляду (з навч. літ.).