1. Словник української мови у 20 томах

людинолюб

ЛЮДИНОЛЮ́Б, а, ч., книжн.

Те саме, що людинолю́бець.

Як людинолюб і письменник, Михайло Коцюбинський глибоко вивчає світогляд, побут селянства (з наук. літ.);

Анатолія Дімарова називають патріархом української літератури, лицарем сучасної прози, сміхотворцем, людинолюбом, останнім тим, хто особисто добре знав Сосюру, Рильського, Тютюнника, Загребельного, Тичину, Гончара, Стельмаха (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людинолюб — людинолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. людинолюб — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. людинолюб — -а, ч., книжн. Те саме, що людинолюбець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. людинолюб — ЛЮДИНОЛЮ́Б книжн. (той, хто любить людей, готовий допомагати їм), ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ книжн., ГУМАНІ́СТ. — Ви людинолюб, Сергію, — сказав Михайло Петрович. — Ця любов і веде вас усюди (М. Олійник); В перекладацькій скарбниці Максима Рильського є і "Мізантроп". Словник синонімів української мови
  5. людинолюб — ЛЮДИНОЛЮ́Б, а, ч., книжн. Те саме, що людинолю́бець. Незламний людинолюб і оптиміст, він [Т. Шевченко] прорікав: караюсь, мучуся… але не каюсь! (Літ. газ., 10.ІІІ 1961, 1). Словник української мови в 11 томах