людинознавчий
ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн.
Стос. до людинознавства.
Освітня система у В. Сухомлинського постала насамперед як виховна, природо- і людинознавча (з наук. літ.);
Необхідність викладання у старшій профільній школі системно-узагальнювального, людинознавчого, світознавчого та світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти (з навч. літ.);
Історія має бути наукою. Це наука суспільна, гуманітарна, громадська, людинознавча, і вона не може абстрагуватися від сьогоднішніх людських пристрастей (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людинознавчий — людинозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
- людинознавчий — -а, -е, книжн. Стос. до людинознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людинознавчий — ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства. Ідея невіддільності людини від обставин має неабияке значення для розвитку нашої сатири, поглиблення її людинознавчої сили, впливовості (Вітч. Словник української мови в 11 томах