людинознавчий

ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства.

Ідея невіддільності людини від обставин має неабияке значення для розвитку нашої сатири, поглиблення її людинознавчої сили, впливовості (Вітч., 10, 1963, 106);

Твір, позбавлений людинознавчої суті, — це тільки підробка під літературу, літературоподібна жуйка (Літ. Укр., 17.V 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людинознавчий — людинозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. людинознавчий — -а, -е, книжн. Стос. до людинознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людинознавчий — ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства. Освітня система у В. Сухомлинського постала насамперед як виховна, природо- і людинознавча (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах