1. Словник української мови у 20 томах

людолов

ЛЮДОЛО́В, а, ч.

Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб.

По дворах уже розійшлися людолови. Митрофан з есесівцем почали з лікарні (Микита Чернявський);

Навіть монастирські стіни не врятували ченців від татарського аркана: Юрася разом з братією людолови потягли до Криму (В. Малик);

Отець князь спішно збирав рать і вирушав у похід – виганяти з Сіверщини й Чернігівщини .. людоловів із Степу (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людолов — людоло́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. людолов — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. людолов — -а, ч. Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. людолов — ЛЮДОЛО́В, а, ч. Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб. Схопили її людолови [турки], зв’язали мотузком і потягнули за конем (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 508); Йшла дівчина, чудом заціліла від нацистських людоловів (Ю. Янов., Мир, 1956, 13). Словник української мови в 11 томах