людоньки

ЛЮ́ДОНЬКИ, ньок, мн.

Пестл. до лю́ди 1, 2.

– Та що це за людоньки? Що це за гості мені? Спішать! І куди поспішати? (В. Близнець);

– Немає місця, людоньки, повірте. Самі у хаті покотом спимо. У того діти, в того породілля, У того баба хвора на печі (Л. Костенко);

– Люди, людоньки, швидше женіть коней, моєму ладові кепсько! (В. Чемерис);

– Ой людоньки добрі! Ой що ж воно буде?!! Ой замордують вас ляхи! (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людоньки — лю́доньки множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. людоньки — -ньок, мн. Пестл. до люди 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людоньки — ЛЮ́ДОНЬКИ, ньок, мн. Пестл. до лю́ди 1, 2. [Мотря:] Багато корівок пригнали, та людоньок мало. Хоч би ж половина повернулася (Мороз, П’єси, 1959, 15); — Люди, людоньки, — плачуть жінки, це ж ми проти наших ..окопуємося (Ів., Таємниця, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах
  4. людоньки — Лю́доньки, -ків мн. ум. отъ люде. Словник української мови Грінченка