людославний
ЛЮДОСЛА́ВНИЙ, а, е.
Славний, знаменитий.
А що вже грав [кобзар], то, знаєте, втинав Отак, що й не пособить сила божа, – Про трьох братів, про Хмеля й Богуна, Про людославне наше Запорожжя (І. Драч);
– На людославну Січ подамся. А потім із запорожцями піду ляхів бити (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людославний — людосла́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- людославний — -а, -е. Славний, знаменитий людьми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людославний — Людосла́вний, -а, -е Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Лукаш. 59. Людославна запорізька Січ. Словник української мови Грінченка