ляпаний

ЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм.

Грубий, невправний, зроблений без смаку.

– Аби твоя воля, звироднілий, ти б і сонце катував. – Сонце? – кліпнув Омелян і в подиві запустив руку в ляпані квіти своєї манишки (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляпаний — ля́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ляпати. Великий тлумачний словник сучасної мови