1. Словник української мови у 20 томах

лярва

ЛЯ́РВА, и, ж., розм., лайл.

Розпусна жінка; шльондра (у 2 знач.).

Стільки бідною [Музою] торгували, стільки вже продавалась сама, що назвать її лярвою мало, а сильнішого слова нема (В. Симоненко);

– Дівчата повинні бути інтелігентні. Такий нюанс. А у Франя, сам бачиш, який контингент – лярви. Хіба їх можна начальству чи партійним шишкам пропонувати? (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лярва — Ля́рва: — машкара, маска на лице; замаскована людина [XI] — тут: привид, примара [12] — тут: страшна маска, примара [3] Словник з творів Івана Франка
  2. лярва — Лахудра, шльондра, шльоха, мандрьоха, ПОВІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. лярва — див. повія Словник синонімів Вусика
  4. лярва — -и, ж., зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лярва — И, ж., лайл. 1. Проститутка. Тоді в кутку побачив Сосюрині кальсони, що туго, наче пружина, обвив зміїний хвіст подільської лярви (Володимир Даниленко). Факультативно їй іще вдавалося бути лярвою, стервою, курвою і просто сукою (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  6. лярва — (-и) ж. крим.; згруб. 1. Злодійка, яка видала спільників. БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527. 2. жрм. Повія; жінка легкої поведінки. — Що ж це ви прицінюєтесь до моєї супутниці? Вона надто дорога, — На дідька лисого нам потрібна ця любка. Словник жарґонної лексики української мови
  7. лярва — Привид, личина Словник застарілих та маловживаних слів
  8. лярва — Ля́рва, -ви ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г. Словник української мови Грінченка