1. Словник жарґонної лексики української мови

лярва

(-и) ж. крим.; згруб.

1. Злодійка, яка видала спільників. БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527.

2. жрм. Повія; жінка легкої поведінки. — Що ж це ви прицінюєтесь до моєї супутниці? Вона надто дорога, — На дідька лисого нам потрібна ця любка. В нас і своїх лярв вистачає, — сказав Бестія (Я. Лижник, Міняйлів день); — Скільки навколо дівчат, як маківки добрих, роботящих, нє, вперся в одне, в оту лярву задрипану і не знати, що витіваєш (В. Шевчук, П'ятий номер); Я живий. Живі часи оці. / І сосок, що я цілую лярві (П. Вольвач, Кров зухвала); <...> божих слів нерозгадані коди / хтось вписав в цей святий циркуляр / на самітниць і кінчених лярв <...> (Г. Безкоровайний: Західний вітер). * У порівн. Нема, нема, нема таких [слів] / в лексикології, / а з мішанини кривд і крихт, / як з лярви голої, — один хосен, що переспиш (Б. Щуравський: Західний вітер). БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лярва — Ля́рва: — машкара, маска на лице; замаскована людина [XI] — тут: привид, примара [12] — тут: страшна маска, примара [3] Словник з творів Івана Франка
  2. лярва — Лахудра, шльондра, шльоха, мандрьоха, ПОВІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. лярва — див. повія Словник синонімів Вусика
  4. лярва — -и, ж., зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лярва — ЛЯ́РВА, и, ж., розм., лайл. Розпусна жінка; шльондра (у 2 знач.). Стільки бідною [Музою] торгували, стільки вже продавалась сама, що назвать її лярвою мало, а сильнішого слова нема (В. Симоненко); – Дівчата повинні бути інтелігентні. Такий нюанс. Словник української мови у 20 томах
  6. лярва — И, ж., лайл. 1. Проститутка. Тоді в кутку побачив Сосюрині кальсони, що туго, наче пружина, обвив зміїний хвіст подільської лярви (Володимир Даниленко). Факультативно їй іще вдавалося бути лярвою, стервою, курвою і просто сукою (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  7. лярва — Привид, личина Словник застарілих та маловживаних слів
  8. лярва — Ля́рва, -ви ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г. Словник української мови Грінченка