ляскітливо

ЛЯСКІТЛИ́ВО, рідко ЛЯСКОТЛИ́ВО.

Присл. до ляскітли́вий, ляскотли́вий.

В густій напруженій тиші чути було, як ляскотливо потріскувало проміння лампи (М. Івченко);

– Така вже вельми доросла, а й досі вовків боїться. Й ляскітливо засміявсь [княжич], оповивши її з ніг до голови чорним приском халдейських очей (І. Білик).