ліжечко
ЛІ́ЖЕЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до лі́жко.
Ольга здалека глянула на близнят, які тихо лежали один коло одного впоперек канапи, і ще раз подумала, що треба як найскоріше купити два ліжечка (Б. Антоненко-Давидович);
В глибині приміщення, на білосніжних ліжечках, поставлених у ряд, мов у кубрику, діти сплять (О. Гончар);
– Ввечері ляжеш у м'яке ліжечко і я тобі розкажу казку (Г. Пагутяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліжечко — лі́жечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ліжечко — -а, с. Зменш.-пестл. до ліжко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліжечко — ЛІ́ЖЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до лі́жко. На дитячому ліжечку з густою шовковою сіткою, розкинувшись, лежало дитинча (Смолич, День.., 1950, 150). Словник української мови в 11 томах