ліжечко

ЛІ́ЖЕЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до лі́жко.

Ольга здалека глянула на близнят, які тихо лежали один коло одного впоперек канапи, і ще раз подумала, що треба як найскоріше купити два ліжечка (Б. Антоненко-Давидович);

В глибині приміщення, на білосніжних ліжечках, поставлених у ряд, мов у кубрику, діти сплять (О. Гончар);

– Ввечері ляжеш у м'яке ліжечко і я тобі розкажу казку (Г. Пагутяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліжечко — лі́жечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ліжечко — -а, с. Зменш.-пестл. до ліжко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліжечко — ЛІ́ЖЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до лі́жко. На дитячому ліжечку з густою шовковою сіткою, розкинувшись, лежало дитинча (Смолич, День.., 1950, 150). Словник української мови в 11 томах