лійкуватий
ЛІЙКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на лійку (див. лі́йка¹ 1).
Вона .. нараз мов собака скочила з дороги, вилізла на купу глини, все ще несучи наперед себе зомлілу Фрузю, потім ще раз озирнулася, обережно злізла вниз, у лійкувату долинку, котрої осередком була яма (І. Франко);
Між блідо-жовтими, майже ясно-сірими пісками .. котилась річка каламутно-шоколадного вигляду, – вона вирувала, бігла, мов гурти рудих хортів, злитих в одну течію з переплетеними струмками й лійкуватими чи обручуватими водоворотами (В. Барка);
В бік ночі хилиться трава, і вітер душу порива, мов жухлий лист, як порошину, щоб в лійкувату порожнину її всотала круговерть, в безмовність, де владує смерть... (П. Мовчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лійкуватий — лійкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- лійкуватий — -а, -е. Схожий на лійку (див. лійка I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лійкуватий — ЛІЙКУВА́ТИЙ (схожий на лійку), ЛІЙКОПОДІ́БНИЙ, ВОРОНКОПОДІ́БНИЙ рідко. У передній стіні хідника виднілись густі стрільниці, а у долівці — лійкуваті отвори, якими можна було виливати на нападаючих кип'яток, смолу або олово (Юліан Опільський); Маруся.. Словник синонімів української мови
- лійкуватий — Лійкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лійкуватий — ЛІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на лійку ( див. лі́йка¹ 1). В тих проблисках лійковатий [лійкуватий] грубий комин машини і її кремезний круглий хребет зарисовувалися серед темряви (Фр., III, 1950, 326); Нічний бінокль показував на висоті глибокі .. Словник української мови в 11 томах
- лійкуватий — Лійкуватий, -а, -е 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у. Словник української мови Грінченка