1. Словник української мови в 11 томах

лійкуватий

ЛІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на лійку ( див. лі́йка¹ 1).

В тих проблисках лійковатий [лійкуватий] грубий комин машини і її кремезний круглий хребет зарисовувалися серед темряви (Фр., III, 1950, 326);

Нічний бінокль показував на висоті глибокі ..лійкуваті ями — це робота наших батарей (Кач., Вибр., 1953, 386).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лійкуватий — лійкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лійкуватий — -а, -е. Схожий на лійку (див. лійка I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лійкуватий — ЛІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на лійку (див. лі́йка¹ 1). Вона .. нараз мов собака скочила з дороги, вилізла на купу глини, все ще несучи наперед себе зомлілу Фрузю, потім ще раз озирнулася, обережно злізла вниз, у лійкувату долинку... Словник української мови у 20 томах
  4. лійкуватий — ЛІЙКУВА́ТИЙ (схожий на лійку), ЛІЙКОПОДІ́БНИЙ, ВОРОНКОПОДІ́БНИЙ рідко. У передній стіні хідника виднілись густі стрільниці, а у долівці — лійкуваті отвори, якими можна було виливати на нападаючих кип'яток, смолу або олово (Юліан Опільський); Маруся.. Словник синонімів української мови
  5. лійкуватий — Лійкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лійкуватий — Лійкуватий, -а, -е 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у. Словник української мови Грінченка