лікопін

ЛІКОПІ́Н, у, ч., біол.

Каротиноїдний пігмент, що визначає забарвлення плодів деяких овочів і фруктів.

Лікопін міститься в багатьох червоно-помаранчевих рослинах і визначає червоний колір томатів, захищає їх від сонячного світла і окисного стресу (з наук. літ.);

Потрапивши в організм людини, лікопін починає виконувати антиоксидантні функції (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me