лікопін
ЛІКОПІ́Н, у, ч., біол.
Каротиноїдний пігмент, що визначає забарвлення плодів деяких овочів і фруктів.
Лікопін міститься в багатьох червоно-помаранчевих рослинах і визначає червоний колір томатів, захищає їх від сонячного світла і окисного стресу (з наук. літ.);
Потрапивши в організм людини, лікопін починає виконувати антиоксидантні функції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me