1. Словник української мови у 20 томах

лінькуватість

ЛІНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Абстр. ім. до лінькува́тий.

Ріпак був у тому робочому натхненні, в тому розпалі сил, коли чиясь найменша незграбність чи лінькуватість перевертала все всередині (А. Хорунжий);

Остап Вишня не зупинявся перед тим, щоб гостро висміяти лінькуватість багатьох наших земляків (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінькуватість — лінькува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лінькуватість — -тості, ж., розм. Абстр. ім. до лінькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінькуватість — ЛІНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Абстр. ім. до лінькува́тий. Ріпак був у тому робочому натхненні, в тому розпалі сил, коли чиясь найменша незграбність чи лінькуватість перевертала все всередині (Хор., Місто.., 1962, 29). Словник української мови в 11 томах