1. Словник української мови у 20 томах

лініювальний

ЛІНІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для лініювання.

У лініювальному цеху агрегати встановлюють із забезпеченням найнижчого рівня шуму (з навч. літ.);

Лініюють папір у рулонах або в аркушах за допомогою лініювальних машин способом друкування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лініювальний — лініюва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лініювальний — -а, -е. Признач. для лініювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лініювальний — Лініюва́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лініювальний — ЛІНІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для лініювання. Словник української мови в 11 томах