лініювання
ЛІНІЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лініюва́ти.
Лініювання не повинно бути занадто контрастне, щоб не псувати зір дитини (з навч. літ.);
До макулатури зараховують відходи перероблення білого не пігментованого паперу зі 100-відсоткової біленої целюлози без друку й лініювання (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лініювання — лініюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лініювання — -я, с. Дія за знач. лініювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лініювання — Лініюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лініювання — ЛІНІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лініюва́ти. Словник української мови в 11 томах