лініювання

ЛІНІЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. лініюва́ти.

Лініювання не повинно бути занадто контрастне, щоб не псувати зір дитини (з навч. літ.);

До макулатури зараховують відходи перероблення білого не пігментованого паперу зі 100-відсоткової біленої целюлози без друку й лініювання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лініювання — лініюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лініювання — -я, с. Дія за знач. лініювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лініювання — Лініюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лініювання — ЛІНІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лініюва́ти. Словник української мови в 11 томах