ліпший
ЛІ́ПШИЙ, а, е.
Вищ. ст. до до́брий 1 і га́рний 1, 2, 4; кращий.
Настануть ліпші часи, ми ще повернемося сюди і запитаємо в антів: як сміли противитися нам, аварам? (Д. Міщенко);
Терехівці спершу думали, що [Люда] десь ліпшу партію має, а потім злостились: вельми горда, принца чекає... (В. Дрозд);
Жінка відповідає: – Хто сильніший, той ліпший (з легенди);
Коли люди до тебе добрі, а ти будь ліпший (Номис);
Ліпші учні мали право сидіти в перших лавках, слабші сиділи дальше (І. Крип'якевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліпший — лі́пший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
- ліпший — Кращий, д. луччий. Словник синонімів Караванського
- ліпший — -а, -е. Вищ. ст. до добрий 1) і гарний; кращий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліпший — ліпший кращий (м, ср, ст) ◊ лі́пша да́ма вул., евф. жінка легкої поведінки; повія (ст): Де-не-де хихотали “ліпші дами”. Кільканадцять осіб товпилося біля “шинквасу” (Загачевський)||вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ліпший — Лі́пший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ліпший — ЛІ́ПШИЙ, а, е. Вищ. ст. до до́брий 1 і га́рний; кращий. Коли люди до тебе добрі, а ти будь ліпший (Номис, 1864, № 4440); За життя родичів дівчина зазнала ліпших часів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах