1. Словник української мови в 11 томах

ліпший

ЛІ́ПШИЙ, а, е. Вищ. ст. до до́брий 1 і га́рний; кращий.

Коли люди до тебе добрі, а ти будь ліпший (Номис, 1864, № 4440);

За життя родичів дівчина зазнала ліпших часів (Л. Укр., III, 1952, 646);

— Усі дерева ростуть довго, чим ліпше дерево, тим довше воно росте (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 108).

Пе́рший-лі́пший див. пе́рший.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліпший — лі́пший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. ліпший — Кращий, д. луччий. Словник синонімів Караванського
  3. ліпший — -а, -е. Вищ. ст. до добрий 1) і гарний; кращий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліпший — ЛІ́ПШИЙ, а, е. Вищ. ст. до до́брий 1 і га́рний 1, 2, 4; кращий. Настануть ліпші часи, ми ще повернемося сюди і запитаємо в антів: як сміли противитися нам, аварам? (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. ліпший — ліпший кращий (м, ср, ст) ◊ лі́пша да́ма вул., евф. жінка легкої поведінки; повія (ст): Де-не-де хихотали “ліпші дами”. Кільканадцять осіб товпилося біля “шинквасу” (Загачевський)||вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ліпший — Лі́пший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)