ліра
ЛІ́РА¹, и, ж.
1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент.
[Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр., III, 1952, 430);
В батьковій хаті над ліжком висіла картина — півлежача німфа з лірою (Сам., II, 1958, 412);
// перен. Символ поезії, поетичної творчості.
В найтяжчі роки життя російського суспільства ліра Пушкіна служила свободі і прогресу (Вісник АН, 5, 1949, 33);
І груди орденом.. мені прикрасив мій народ за голос мій, за пісню щиру, що славить сонце і степи, що не віддав я кату ліру у дні страшної боротьби (Сос., II, 1958, 431).
2. Тип дивана-тахти, контури якого нагадують цей музичний інструмент.
Інка лежить на модерній лірі (Речм., Твій побратим, 1962, 46).
3. Старовинний струнно-клавішно-смичковий музичний інструмент, який був поширений у Росії, Білорусії та на Україні.
І знову ліри заревли, ..А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77);
Біля клечання .. сидять два лірники, джмелями дзижчать і поскрипують роками вичорнені ліри, і за душу хапають жалісливі голоси (Стельмах, II, 1962, 323).
∆ Сузі́р’я Лі́ри — сузір’я, розташоване вздовж Чумацького шляху в північній півкулі неба, з яскравою зіркою Вега.
Наша сонячна система рухається в напрямі до сузір’їв Ліри і Геркулеса (Астр., 1956, 105).
ЛІ́РА² и, ж. В Італії та деяких інших країнах — грошова одиниця і відповідна їй монета.
Обід — з 5 чи 6 страв. Все смачно і дуже по-панськи. За це все я плачу 6 лір на добу (Коцюб., III, 1956, 322);
— П’ять тисяч лір одноразово — це непогана платня [за операцію] (Смолич, І, 1958, 82).
Значення в інших словниках
- Ліра — Лі́ра іменник жіночого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
- ліра — Струнний музичний струмент; П. муза. Словник синонімів Караванського
- ліра — I -и, ж. 1》 Найдавніший струнний щипковий музичний інструмент. 2》 Давньогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. || перен. Символ поезії, поетичної творчості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліра — (гр. lyra) — 1. Струнні музичні інструменти з струнами, розміщеними паралельно поверхні резонансового корпуса 2. Давньогрецький музичний інструмент, за міфом виготовлений Гермесом з черепахи і подарований Аполлону. Схематичне зображення... Словник-довідник музичних термінів
- ліра — ЛІ́РА¹, и, ж. 1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Леся Українка); В батьковій хаті над ліжком висіла картина... Словник української мови у 20 томах
- ліра — лі́ра I (грец. λύρα) 1. Струнний щипковий музичний інструмент, відомий з найдавніших часів. Є емблемою музики. 2. Австралійський птах, хвіст якого нагадує форму ліри (лірохвіст). II (лат. lyra, з грец. λύρα – ліра) сузір’я Північної півкулі неба. Словник іншомовних слів Мельничука
- ліра — I 1) давньогр. музичний струнний щипковий інструмент (ідіофон), підковоподібної форми; 2) струнний інструмент різної форми в XV-XVII ст. II назва грошової одиниці: Ватикану, Італії та Сан-Марино. Універсальний словник-енциклопедія
- ліра — ЛІ́РА (старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент), РЕ́ЛЯ рідко заст. Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); Просто перед нашою яткою сиділи кружком у поросі сліпі лірники, крутили свої релі й співали Лазаря (П. Панч). Словник синонімів української мови
- ліра — Лі́ра, -ри; лі́ри, лір Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ліра — Орнаментальний мотив у вигляді струнного музикального інструменту. Архітектура і монументальне мистецтво
- ліра — Ліра, -ри ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. см. ЗЮЗО. I. 315. Словник української мови Грінченка