1. Словник іншомовних слів Мельничука

ліра

лі́ра

I

(грец. λύρα)

1. Струнний щипковий музичний інструмент, відомий з найдавніших часів. Є емблемою музики.

2. Австралійський птах, хвіст якого нагадує форму ліри (лірохвіст).

II

(лат. lyra, з грец. λύρα – ліра)

сузір’я Північної півкулі неба.

III

(італ. lira)

грошова одиниця Італії, поділяється на 100 чентезимо; Туреччини, поділяється на 100 курушів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ліра — Лі́ра іменник жіночого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  2. ліра — Струнний музичний струмент; П. муза. Словник синонімів Караванського
  3. ліра — I -и, ж. 1》 Найдавніший струнний щипковий музичний інструмент. 2》 Давньогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. || перен. Символ поезії, поетичної творчості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліра — (гр. lyra) — 1. Струнні музичні інструменти з струнами, розміщеними паралельно поверхні резонансового корпуса 2. Давньогрецький музичний інструмент, за міфом виготовлений Гермесом з черепахи і подарований Аполлону. Схематичне зображення... Словник-довідник музичних термінів
  5. ліра — ЛІ́РА¹, и, ж. 1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Леся Українка); В батьковій хаті над ліжком висіла картина... Словник української мови у 20 томах
  6. ліра — I 1) давньогр. музичний струнний щипковий інструмент (ідіофон), підковоподібної форми; 2) струнний інструмент різної форми в XV-XVII ст. II назва грошової одиниці: Ватикану, Італії та Сан-Марино. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ліра — ЛІ́РА (старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент), РЕ́ЛЯ рідко заст. Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); Просто перед нашою яткою сиділи кружком у поросі сліпі лірники, крутили свої релі й співали Лазаря (П. Панч). Словник синонімів української мови
  8. ліра — Лі́ра, -ри; лі́ри, лір Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ліра — ЛІ́РА¹, и, ж. 1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. ліра — Орнаментальний мотив у вигляді струнного музикального інструменту. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. ліра — Ліра, -ри ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. см. ЗЮЗО. I. 315. Словник української мови Грінченка