лісник

ЛІСНИ́К, а́, ч.

1. Працівник лісового господарства.

Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (М. Коцюбинський);

В цього браконьєра добрий нюх не тільки на звіра, а й на лісників (Б. Антоненко-Давидович);

Бідний чоловік .. не наважився застрелити ні одне собача, поки .. лісник Дмитро, не приніс звідкись вісім свіжих шкірок (М. Матіос);

У лісників є мовчазна домовленість – жодного слова про нього [дуба] нікому (О. Бердник).

2. рідко. Те саме, що лісівни́к.

Лісник знайомий єсть у мене Він до щеплювання має хіть велику (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісник — (лісовий сторож) лісовик, діал. лісний, гайовий. Словник синонімів Полюги
  2. Лісник — Лісни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. лісник — [л'існик] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  4. лісник — -а, ч. 1》 Лісовий сторож. 2》 рідко. Те саме, що лісівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лісник — див. лісничий Словник чужослів Павло Штепа
  6. лісник — ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги. Словник синонімів української мови
  7. лісник — ЛІСНИ́К, а́, ч. 1. Лісовий сторож. Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25); Гості — лісники й лісничі.. розмовляли один з одним (Донч., VI, 1957, 540). 2. рідко. Те саме, що лісівни́к. Словник української мови в 11 томах