лісний
ЛІСНИ́Й¹, а́, е́, заст.
Те саме, що лісови́й.
Виряджав свою сім'ю на літнє мешкання, щоб вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров'я (Панас Мирний);
Тремтить якийсь вогник здалека, – Се, певне, в хатині лісній (Леся Українка);
Якраз тепер на сон клонить: при вдиханні лісного повітря, приємного прохолодою (В. Барка);
Їй пощастило перехопити того самого шофера, який одвозив Фреда і його друзів кудись на далеку лісну галявину (В. Владко);
// у знач. ім. лісни́й, но́го, ч., діал. Лісник (у 1 знач.).
– Маєте знати, я також лісний, я також стрілець, але ваблю звірину по більшій часті в засідку, в сіті (І. Франко);
// у знач. ім. лісна́, но́ї, ж. Лісова русалка; мавка.
Лісна засіває навесні траву й усяке зілля (з переказу);
Іван знає, що то лісна, а не Марічка, що то вона надить його (М. Коцюбинський);
Ніччю приходить лісна, в любу дівчину перекинулася, зове (К. Гриневичева).
Значення в інших словниках
- лісний — Лісовий сторож, побережник [IV] — помічник лісничого [V] Словник з творів Івана Франка
- лісний — лісни́й 1 прикметник лісовий лісни́й 2 іменник чоловічого роду, істота лісник Орфографічний словник української мови
- лісний — I -а, -е. Те саме, що лісовий. || у знач. ім. лісна, -ної, ж. Лісова русалка; мавка. II -ного, ч., діал. Лісник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лісний — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови
- лісний — ЛІСНИ́Й¹, а́, е́. Те саме, що лісови́й. Виряджав [я] свою сім’ю на літнє мешкання, щоб вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров’я (Мирний, V, 1955, 399); Тремтить якийсь вогник здалека, — Се, певне... Словник української мови в 11 томах
- лісний — Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237. Словник української мови Грінченка