1. Словник української мови в 11 томах

лісний

ЛІСНИ́Й¹, а́, е́. Те саме, що лісови́й.

Виряджав [я] свою сім’ю на літнє мешкання, щоб вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров’я (Мирний, V, 1955, 399);

Тремтить якийсь вогник здалека, — Се, певне, в хатині лісній (Л. Укр., IV, 1954, 95);

В глибоких ярах по обох боках дороги гей би засіяв різними лісними й польовими квітами (Кобр., Вибр., 1954, 75);

// у знач. ім. лісна́, но́ї, ж. Лісова русалка; мавка.

Іван знає, що то лісна, а не Марічка, що то вона надить його (Коцюб., II, 1955, 323).

ЛІСНИ́Й², но́го, ч., діал. Лісник (у 1 знач.).

Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке і в якій скількості дерево він вивозить із лісу (Фр., VIII, 1952, 384).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісний — Лісовий сторож, побережник [IV] — помічник лісничого [V] Словник з творів Івана Франка
  2. лісний — лісни́й 1 прикметник лісовий лісни́й 2 іменник чоловічого роду, істота лісник Орфографічний словник української мови
  3. лісний — I -а, -е. Те саме, що лісовий. || у знач. ім. лісна, -ної, ж. Лісова русалка; мавка. II -ного, ч., діал. Лісник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лісний — ЛІСНИ́Й¹, а́, е́, заст. Те саме, що лісови́й. Виряджав свою сім'ю на літнє мешкання, щоб вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров'я (Панас Мирний); Тремтить якийсь вогник здалека, – Се, певне... Словник української мови у 20 томах
  5. лісний — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови
  6. лісний — Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237. Словник української мови Грінченка